Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Жуковский

Ох, бро, я тебе расскажу, как я вчера закупился кодеином и наведался на тот самый рынок, где таджики чиллили! Там была такая жесть, что аж волосы дыбом встали!

Начну с начала. Поставил я свои весы на точку, знал я, что нужно немного разогнать сегодня. Подошел ко мне мой дилер, в руках у него была ракета - сигарета с марихуаной. Дык, я ему говорю: "Давай, братан, бахнемся от души, я готов взорвать эту ракету и покурить до конца!".

И так, бахнувши, мы отправились на рынок, где нас ждала вся наша крутая компания. Настроение было на высоте, а кодеин уже начал делать свое дело. Знал я, что сегодня взорву этот район, и ничто не остановит меня!

Пройдя по запыленным улочкам, мы заметили группу таджиков, которые тусили возле своей закладки. Ну, тут у меня несколько новых «инструментов» в арсенале было: лопата, которая служила мне вместо ложки, и парочка мета, чтобы дать себе допингу. Опа, и начинаем мы свою шалость!

Бро, таджики сразу стали орать и приглашать меня к себе. Ну, я решил показать им, какой я крутой и неподъедаемый парень, и пошел на их закладку. Там была всякая муть, они вроде как бухали наркотиком-неведимкой, но совсем ни о чем. Но вот момент, когда я взорвал эту закладку, облив моим кодеином - это просто огонь, мэн!

Бабахнулся я даже сильнее, чем раньше! Весь этот район взрывался от нашего кайфа! Таджики, мол, смотрят на меня с открытыми ртами, ведь они никогда такого раньше не видели!

Но тут полиция решила взорвать наши веселые планы. Они подкатили на машинах, но меты уже начали работать, и мы были готовы к битве. Всю крутую компанию начали крутить в наши волосатые лапки, но наши мозги уже были в другой реальности, нам было все равно. Мы решили сделать им маленький подарок в виде нашего кодеина, и они, как дураки, его приняли! Они даже не поняли, что это на самом деле наркотик!

Так и закончилась наша ночь, бро. Сейчас я отсыпаюсь и вспоминаю этот эпичный момент, когда мы взрывали весь рынок таджиков нашим кайфом. Не знаю, что будет завтра, но сегодня мы показали им, кто тут настоящий крутой наркоман, ты понял меня, братан?

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.